Через два місяці після того, як бойовики ХАМАС 7 жовтня розпочали безпрецедентний напад на Ізраїль із сектору Газа, Таїланд потрапив під перехресний вогонь, з яким раніше стикатись йому не доводилось. За останні кілька десятиліть Таїланд зазнавав втрат у військових зіткненнях на кордоні з Камбоджею та Лаосом, а також малайсько-мусульманське етнонаціоналістичне повстання на півдні країни забрало понад 7 тис. життів. Але тайці ніколи не гинули в чужих війнах, як це сталося в Ізраїлі під час нападу ХАМАС. 39 тайців загинули, ще 32 взяли в заручники.

Передусім новообраний уряд Таїланду під керівництвом прем’єр-міністра Сретти Тавісіна та міністра закордонних справ Парнпрі Бахіддха-Нукара мав заступитися за вбитих тайських робітників. Початкова реакція прем’єр-міністра полягала в тому, щоб категорично «засудити» терористичний акт ХАМАС, але незабаром після цього Міністерство закордонних справ (МЗС) Таїланду пом’якшило свій тон, назвавши напад 7 жовтня «прикрим інцидентом» і закликавши «всі сторони утримуватися від будь-яких дій, які призведуть до подальшої ескалації напруженості». Таким чином вони приєдналися до міжнародної спільноти, яка засудила «будь-яке застосування насильства та невибіркових нападів».

Двадцятьох трьох полонених тайців звільнили та повернули до Ізраїлю протягом дії останньої угоди про припинення вогню на тиждень для обміну заручниками

Суто з дипломатичного погляду це, безумовно, був би правильний підхід – якби не йшлося безпосередньо про втрати серед тайців. Але, з огляду на безпідставне вбивство громадян Таїланду ХАМАСом, офіційна позиція Таїланду виявилася досить слабкою. ХАМАС заслужив однозначного осуду за вбивство тайців просто з однієї причини – нагнати страху заради власних політичних цілей, що жодним чином не стосуються Таїланду та його народу. Уряд Сретти міг би виділити ХАМАС, підкресливши різницю між політичною організацією, яка використовує насильницькі засоби терору, та становищем палестинського народу, який заслуговує на самовизначення та власну повноцінну державу.

М’яка реакція уряду Таїланду, очевидно, була пов’язана із закулісними переговорами щодо звільнення 32 тайців, яких ХАМАС утримував у полоні. Мусульманські лідери в Таїланді на чолі зі спікером Палати представників Ван Мухамадом Нуром Матхою відкрили канали комунікації з Катаром та Іраном, щоб повернути заручників додому – окремо від дипломатичних зусиль уряду Таїланду. Двадцятьох трьох полонених тайців звільнили та повернули до Ізраїлю протягом дії останньої угоди про припинення вогню на тиждень для обміну заручниками. З них сімнадцять повернулися додому, а ще шість чекали на дозвіл їхати від лікарів. Однак ще дев’ять залишаються в полоні. Серед звільнених заручників, які не є ізраїльтянами, кількість тайців відносно випереджала представників інших національностей, що свідчить про те, що кулуарні переговори дали якісь результати. Тайські робітники, яких звільнили, також були здебільшого чоловіками працездатного віку, на відміну від звільнених ізраїльтян, серед яких переважно були жінки та діти.

Привабливий ринок праці

Явним успіхом дії тайського уряду вважати складно з двох причин. Уряд Таїланду не тільки дозволив бойовикам ХАМАС розпоряджатися життями тайців, але й зусилля Таїланду з ініціативи місцевих мусульман залежали від доброї волі країн-посередників, як-от Іран, який підтримував державні та недержавні терористичні організації. А потім тайським учасникам переговорів також довелося закликати до співчуття злочинців з ХАМАС, щоб звільнити захоплених тайських робітників, які взагалі не мали б постраждати.

Варто зазначити, що уряд Шретти щиро намагався повернути додому тайських робітників. Рейси для репатріації організували досить оперативно й відразу підготували пакети правової допомоги й компенсації. Але додому вирішили повернутися менш як третина з приблизно 30 тис. тайців, які працювали в Ізраїлі до 7 жовтня. Більшість з них вирішили залишитися в Ізраїлі, де кращі заробітні плати та прийнятні умови праці. Це показує два аспекти тайської дилеми.

Ізраїль став найпопулярнішим напрямком у регіоні для тайських робітників

Оскільки зв’язки Таїланду з Саудівською Аравією три десятиліття тому дещо послабилися, аж до нормалізації минулого року, тайські робітники, які традиційно шукали роботу на Близькому Сході, тепер мали значно менше можливостей. Цю прогалину закрив Ізраїль, який став найпопулярнішим напрямком у регіоні для тайських робітників – частково завдяки міжурядовій угоді, яка дозволила тайським робітникам, переважно з сільськогосподарського північного сходу країни, працювати на ізраїльських фермах. Ставлення Ізраїлю до тайських робітників вважалося настільки позитивним, що згодом угоду розширили, і в результаті близько 30 тис. тайських робітників залишилися в Ізраїлі.

Розташування сільськогосподарського сектору Ізраїлю переважно на півдні, поруч із сектором Газа, пояснює, чому тайські робітники стали основною мішенню. Тайці, які повернулися додому, розповідали, що бойовики ХАМАС знали про робітників-тайців і були обурені, що тайці допомагали економіці Ізраїлю та забирали роботу, яку раніше виконували палестинці з Гази.

Те, що так багато тайських працівників віддали перевагу Ізраїлю перед Таїландом, попри очевидні ризики, вказує на економічну нерівність у самому Таїланді. Окрім того, що уряд Сретти не засудив ХАМАС за вбивства тайців, він також не віддав належне тайцям, які повернулися додому, адже вони просто якісь сільські батраки з бідніших щаблів економічної драбини. Деяким сім’ям полонених тайських робітників нічого не розповідали, і їм було важко отримати доступ до урядових і посольських каналів, щоб дізнатися про місцеперебування своїх близьких. Уряд Таїланду ще має належним чином вшанувати 39 загиблих робітників, які працювали в Ізраїлі, щоб повернути ці кошти у країну та підтримати їхні родини, як і економіку Таїланду.

Загалом більшість тайців досі шоковані та стурбовані тим, що тайських робітників ось так без розбору вбивали та брали в заручники. Раніше Таїланд був стороннім спостерігачем у війнах на Близькому Сході. Попри відновлення відносин країни з Саудівською Аравією та іншими ринками праці на Близькому Сході, Ізраїль продовжуватиме приваблювати тайських робітників справедливими умовами праці та відносно хорошою заробітною платою, в той час як у Таїланді можливості працевлаштування залишаються обмеженими, а нерівність у доходах зростає. Подвійний обов’язок уряду Таїланду полягає в тому, щоб забезпечити кращі робочі місця для свого народу вдома та підтримати прагнення палестинців, не плазуючи при цьому перед незаконними бойовиками, які вбивали та брали в полон тайців і не понесли за це жодної відповідальності.

Переклад з англійської Наталії Сліпенко