Бойові дії впливають на довкілля і безпосередньо на безпеку та здоров’я людей, адже на отруєних важкими металами ґрунтах не можна виростити врожай, а із забрудненої річки буде вкрай небезпечно брати воду.

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну екологічні організації разом з Міністерством захисту довкілля моніторять випадки впливу війни на навколишнє середовище. Міністерство публічно звітує про більш ніж 2300 випадків завданої довкіллю шкоди від війни, проте ці дані неможливо перевірити, адже список ніде не опублікований. Одним з таких відкритих джерел даних про випадки потенційної шкоди довкіллю є мапа від Центру екологічних ініціатив «Екодія», де їх налічується вже 841. Серед безлічі прикладів: спалення лісу, вибухи снарядів, потрапляння ракетного палива в ґрунт та підземні води тощо. Також збором даних про злочини займається громадська організація SaveDnipro через свій SaveEcoBot, завдяки якому вже зібрали дані про 285 випадків загрози довкіллю по всій Україні. Ці дані збираються не просто для статистики. Їх передають до Оперативного штабу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів. Згодом завдяки цим даним можна буде сформувати позови до Міжнародних судів ООН задля компенсації шкоди, завданої країною-агресором.

Військові дії РФ вже призвели до викидів 49 млн тон СО₂. Вони співставні з річними викидами цілої країни, такої як Болгарія чи Португалія.

Втім, не лише довкілля потерпає від воєнних дій. Цього року на міжнародній кліматичній конференції ООН зі зміни клімату вперше за багато років підняли гостре питання впливу військової промисловості та воєнних дій на клімат. Зокрема, було представлене дослідження, згідно з яким військові дії РФ за сім місяців повномасштабного вторгнення вже призвели до викидів 49 млн тон СО₂. Вони співставні з річними викидами цілої країни, такої як Болгарія чи Португалія. 

З одного боку, очевидно, що зупинка великої промисловості через її руйнування, а також скрочення населення внаслідок окупації призвело до зменшення викидів парникових газів. З іншого боку, за підрахунками авторів дослідження, відбудова України потребуватиме додатково 50 млн тон CO₂. Тому хибно вважати, що проблеми з впливом війни на довкілля і клімат зникнуть в момент перемоги України. На нас чекає довгий шлях відновлення.

Міжнародна кліматична політика вже відчула на собі побічні ефекти розпочатої Росією війни. Цього року країни – учасниці кліматичної конференції ООН (COP27) не поспішали проголошувати нові кліматичні цілі. Замість цього вони підкреслювали важливість власної енергетичної безпеки і міжнародної співпраці. Ембарго на купівлю викопного палива з Росії, хоч і не повне, відіграло свою роль. Країни ЄС, а також США відчули на собі болючі наслідки залежності від російського вугілля, нафти та газу. В момент кризи країни виявились не готовими до переходу на відновлювані джерела енергії. Водночас численні вигоди від енергоефективних заходів, систем накопичення, децентралізованої енергосистеми нарешті стали очевидними для всіх. Україна не є виключенням.

Протягом 2022 року паралельно з переговорами щодо ембарго на російське викопне паливо тривали перемовини щодо того, яким буде відновлення України

Протягом 2022 року паралельно з переговорами щодо ембарго на російське викопне паливо тривали перемовини щодо того, яким буде відновлення України. Деякі громади в Київській, Чернігівській та Сумській областях вже почали активну роботу над власними планами відновлення. Враховуючи збитки, завдані військовими діями довкіллю і клімату, важливо зробити відбудову України саме зеленою.

Нещодавно Європейський союз виділив 114 млн євро на доставку 1000 генераторів в Україну, додавши їх до 1400 генераторів і мільйонів одиниць енергетичного устаткування, які були вже запропоновані через Механізм цивільного захисту ЄС. І хоча термінова допомога критичній інфраструктурі, в тому числі лікарням, банкам і пунктам обігріву, необхідна в будь-якому вигляді, існують більш екологічні альтернативи.

Наприклад, існує ініціатива ГО «Екоклуб», завдяки якій в лікарнях вже встановлюють сонячні електростанції з акумуляторами. Потужності станції у 32,4 кВт достатньо, аби забезпечити роботу 11 апаратів штучної вентиляції легень, під якими борються за життя пацієнти реанімаційного відділення. Так само нещодавня ініціатива ЄС щодо безкоштовного обміну ламп розжарювання на LED-лампи вже допомагає українцям стати більш енергоефективними. Це лише декілька прикладів на шляху до озеленення енергетичної структури України від особистого до системного рівня.

Україна вже є кандидаткою на членство в Євросоюзі та не може дозволити собі робити кроки назад, коли це стосується відбудови. Так, ми маємо безпрецедентні виклики, пов’язані із забрудненням довкілля, руйнуванням критичної енергетичної інфраструктури та цілих міст, але маємо також і величезну підтримку міжнародних партнерів, місцевої влади та громадян. Це означає, що кожен новий крок у відбудові буде дуже важливим. 

Не треба чекати перемоги, щоб побудувати стале і безпечне майбутнє для наступних поколінь українців. Інструменти доступні та приносять користь вже зараз.

Втім, сигнали про те, що це єдиний правильний шлях, мають надходити саме від нашого уряду, ОТГ та громадськості. Низка громадських організацій вже опублікували декілька документів бачення повоєнного зеленого відновлення України та його принципів. Зокрема, воно має включати децентралізацію енергосистеми, збільшення частки відновлюваних джерел енергії, відбудову інфраструктури з урахуванням енергоефективності тощо. 

Наша держава має всі шанси стати не лише прикладом хоробрості та незламності на полі бою, але й показати, як після великих руйнувань можливо відбудувати країну і зробити її ще кращою, ніж вона була до цього. Запорукою успішності цих процесів будуть амбітні і чіткі плани відновлення на рівні міст та держави, робота відповідальних органів місцевої влади і активної громадськості, а також стабільна фінансова допомога міжнародних партнерів. 

Шлях до екологічного майбутнього України починається вже сьогодні. Нам не треба чекати перемоги, щоб побудувати стале і безпечне майбутнє для наступних поколінь українців. Заходи з енергоефективності, відновлювані джерела енергії, адвокація «озеленення» фінансової допомоги ЄС – ці та інші інструменти вже доступні нам і приносять користь тут і зараз.