Через трохи більше, ніж рік, американці підуть на вибори, щоб визначити, яка політична партія контролюватиме обидві палати Конгресу. Сьогодні Республіканська партія президента Дональда Трампа контролює обидві палати, але має більшість з невеликою перевагою (53-47 у Сенаті та 219-213 у Палаті представників). У новітній історії не було прецедентів, щоб партія президента могла уникнути поразки на проміжних виборах до Палати представників у випадку, коли рівень схвалення президента не сильно перевищує 50 відсотків. Якщо говорити про Трампа, то у нього незважене середнє останніх опитувань показує рівень схвалення 45,3 відсотка, при цьому 51,9 відсотка виборців його не схвалюють (чистий підсумок -6,6).

За звичайних обставин президент намагався б поліпшити електоральні позиції своєї партії. Але Трамп подвоює ставку на найнепопулярніші рішення. Наприклад, з його останніх заяв випливає, що він твердо має намір направити більше солдатів Національної гвардії в міста, контрольовані Демократичною партією, хоча 58 відсотків американців виступають проти їхнього розміщення. Закон 1878 року «Про окружні загони» («posse comitatus») забороняє застосовувати федеральні війська в поліцейських цілях всередині країни, але закон «Про повстання» 1807 року дозволяє зробити виняток для придушення збройних повстань проти держави, і Трамп вже погрожує ним скористатися.

Саме тому Трамп і його радники дедалі частіше використовують такі терміни, як «терорист» і «бунтівник», стосовно всіх, хто виступає проти їхньої політики. Нещодавно Трамп заявив, що місто Портленд у штаті Орегон захоплено крайніми лівими «внутрішніми терористами» (абсурдно додавши, що в цьому місті «більше немає магазинів»). Стівен Міллер, заступник глави апарату Білого дому, який, схоже, керує процесом, назвав федеральних суддів, які винесли рішення проти адміністрації Трампа, «терористами» і «бунтівниками». Він також заявив, що демократи – це не політична партія, а «внутрішня екстремістська організація».

Ці ярлики дуже важливі, тому що Трамп відверто розповідав, як, на його думку, треба поводитися з екстремістами. Якщо «радикальні ліві лунатики» створять проблеми в день виборів, пояснював він в інтерв’ю Fox News в жовтні минулого року, з цією проблемою «дуже легко буде впоратися за допомогою, якщо буде потрібно, Національної гвардії або ж, якщо дійсно буде необхідно, армії». Згадка про день виборів не випадкова. Крім того, Трампу вигідна розпливчастість визначення точної особистості ворога. Достатньо згадати, як він нещодавно сказав 800 вищим військовим лідерам країни, що Америці загрожує «вторгнення зсередини», і це «нічим не відрізняється від іноземного ворога».

Трампа цікавить лише влада, і він без вагань піде на військову окупацію американських міст, щоб утримати її

Звичайно, ніякого внутрішнього ворога немає, як немає і міст, що страждають від злочинності, яка вирвалася з-під контролю, або від загрози заколоту і терору. Перед нами дії авторитарного лідера, який один раз вже намагався вкрасти вибори і який без тіні сумнівів спробує вкрасти наступні. Трампа найменше турбує чесність виборів. Його цікавить лише влада, і він без вагань піде на військову окупацію американських міст, щоб утримати її.

Це не перший випадок, коли в США в політичних цілях використовувалися ополчення штатів. Коли в 1950-1960-х роках багато південних штатів виступили проти скасування сегрегації в школах, губернатори штатів закликали Національну гвардію, щоб перешкодити чорношкірим учням записуватися в державні школи для білих (в 1957 році в Літл-Рок, штат Арканзас, і в 1962-му в Університеті Міссісіпі).

Пізніше національні гвардійці використовувалися, щоб перешкодити протестам на захист громадянських прав, в тому числі для знаменитого агресивного розгону мирної демонстрації в Селмі, штат Алабама, в березні 1965 року. У цих та інших випадках бездіяльність або навіть явна підтримка гвардійцями агресивних натовпів білих расистів і місцевих ополчень (включно з «Ку-клукс-кланом») відігравали роль ефективного інструмента залякування.

Президенти Дуайт Ейзенхауер (республіканець), Джон Кеннеді (демократ) і Ліндон Джонсон (демократ) в результаті федералізували Національну гвардію, щоб зламати опір штатів десегрегації і рівному виборчому праву. Але іронія в тому, що сьогодні Трамп окупує переважно демократичні міста, включно з Чикаго, солдатами Національної гвардії з південних штатів, що йому симпатизують, наприклад, Техасу. Тим самим він відроджує і вивертає навиворіт глибокі групові протиріччя, що досягли кульмінації в епоху Громадянської війни і післявоєнної епохи панування білих на півдні («Джим Кроу»).

На перший погляд, метою мобілізації солдатів Національної гвардії з протрампівських штатів є допомога в реалізації дедалі агресивнішої і расової антиіммігрантської політики адміністрації. Але одночасно закладається основа для захоплення влади. Лояльність цих сил Трампу підвищує ймовірність, що вони отримають – і виконають – наказ перевіряти наявність права голосу у виборців (особливо небілих) у день виборів. Трампу потрібно лише направити добре озброєних солдатів Національної гвардії в нібито «ворожі» райони, повні «екстремістів» і «терористів», щоб залякати і зупинити виборців.

Озброєні ополченці Трампа також з більшою ймовірністю підкоряться незаконним наказам вилучати «підозрілі» урни для голосування, а можливо, і взагалі зупиняти вибори під тим приводом, що громадянські заворушення не дозволяють провести їх «чесно». Трамп уже успішно скористався цим приводом для виправдання триваючої військової окупації міст США в порушення закону «Про окружні загони». Крім того, він може просто помилувати будь-кого, хто буде діяти незаконно від його імені (він так уже помилував бунтівників 6 січня).

Розпалювання групової ворожнечі цілком може призвести до американського варіанту бійні на площі Тяньаньмень в 1989 році, коли китайська армія мобілізувала солдатів з віддалених провінцій, щоб придушити мирні студентські протести в Пекіні. Якщо такий сценарій здається вам малоймовірним, згадайте перестрілку в 1970 році в університеті в Кенті, де нервові солдати Нацгвардії штату Огайо відкрили вогонь по протестуючих студентах, вбивши чотирьох.

У Трампа зростає армія союзників з числа медіамільярдерів

У цій ситуації зростання рейтингу несхвалення Трампа слабо втішає. Той факт, що він подвоїв ставку на непопулярні рішення, свідчить про те, що ведеться цілеспрямована підготовка до зриву вільних і чесних проміжних виборів. Навіщо намагатися завоювати голоси виборців, коли є альтернативні способи утримати владу? У Трампа зростає армія союзників з числа медіамільярдерів – Ларрі Еллісон (Paramount Global Media, а незабаром і TikTok), Ілон Маск (X), Марк Цукерберг (Meta), Джефф Безос (The Washington Post) і Руперт Мердок (Fox News). Всі вони явно готові допомогти йому у створенні приводу, необхідного для початку військових репресій.

А потім Міністерство юстиції Трампа знайде і покарає цапів-відбувайлів за зірвані вибори. Друзі отримають винагороди, вороги покарання, а Трамп виконає свою найпохмурішу передвиборчу обіцянку. «Через чотири роки, – говорив він своїм прихильникам у липні 2024 року, – вам не доведеться знову голосувати. Ми все дуже добре відрегулюємо. Вам більше не треба буде голосувати».

Це може виявитися правдою для всіх американців. Нам не доведеться голосувати, тому що у нас не буде такої можливості.

(c) Project Syndicate 2025