Війна США та Ізраїлю проти Ірану дестабілізувала весь Близький Схід, завдала великої людської та екологічної шкоди, спровокувала один із найсильніших стрибків цін на нафту за всю історію. Від її наслідків трясе світові фондові ринки і полетів вверх держборг, тому влада має визнати: подібний енергетичний шок не є ізольованою, короткостроковою кризою. Це наша нова дійсність.

В епоху геополітичних потрясінь для створення стійкої економіки треба змінювати не просто види споживаної енергії. Важливо, як, де і ким здійснюється виробництво. Спираючись на зелену промислову стратегію, орієнтовану на виконання місії, і макроекономічну політику, що підтримує стратегічні держінвестиції, уряди зможуть не тільки захистити рівень життя, а й підвищити економічну стійкість.

Термінові заходи щодо захисту домогосподарств та бізнесу від фінансового стискання треба розробляти з урахуванням ширших економічних цілей. Якщо вжиті заходи лише підвищуватимуть прибуток від копалин, їх слід вважати провалом.

Потрібно змінювати не просто види споживаної енергії. Важливо, як, де і ким здійснюється виробництво.

Настав момент для нових підходів. Енергетичні шоки, які викликають інфляцію через геополітичні конфлікти, стають частішими. Іран погрожував закрити Ормузьку протоку під час 12-денної війни ще в червні минулого року і тепер реалізував свої погрози, відправивши ціни на нафту вище за $100 за барель вперше з часів вторгнення Росії в Україну в 2022 році.

Велика Британія, яка чотири роки тому постраждала більше за інші країни Західної Європи через сильну залежність від природного газу і катастрофічний дефіцит сховищ, слугує застережливим уроком для будь-якої країни, готової ризикувати, незважаючи на вразливість перед збоями постачання. Прогресу, досягнутого міністром енергетики Великої Британії Едом Мілібендом у реалізації місії «Чиста енергетика» та в декарбонізації енергомереж країни, виявилося замало для розриву зв’язку між цінами на газ та електроенергію. Оптові ціни на електрику у Великій Британії злетіли приблизно на 50 відсотків після початку іранської війни.

Для розвинених країн буде помилкою наслідувати приклад президента США Дональда Трампа, який подвоїв ставки на викопне паливо, що посилює волатильність цін на електрику і стає військовим козирем. Безпека Великої Британії (і всіх інших країн) підвищиться, якщо електрика надходитиме з чистих, вітчизняних джерел, а за межами енергомереж зміниться те, як ми пересуваємось, будуємо та живемо.

Для досягнення цієї мети потрібні скоординовані дії відомств, що займаються житлом, транспортом, наукою та технологіями, а також фінансами. Державні місії мають ставити чіткі амбітні цілі (подібні до польоту на Місяць), до яких мають прагнути відповідні міністерства, адже саме так мобілізуються необхідні міжгалузеві інвестиції.

Результатом цього шоку стала очевидна перспектива нової кризи вартості життя. Наприклад, у Великій Британії Управління бюджетної відповідальності (OBR) прогнозувало зниження інфляції з 3,4 відсотка до 2,3 відсотка цього року, але тепер цей прогноз доведеться переглядати, а від міністерки фінансів Рейчел Рівз уже вимагають захистити домогосподарства від нових проблем. У 2022 році у Великій Британії на частку продовольства та енергоресурсів припала приблизно половина з 9 відсотків зростання споживчих цін. Сьогодні ми можемо побачити схожу, але навіть сильнішу динаміку, оскільки геополітичні загрози та зміна клімату посилюються, скорочуючи врожаї та викликаючи збої у транспортних маршрутах у світі.

Держави повинні гарантувати, що кризи не даватимуть вигоду малій групі акціонерів за рахунок усіх інших

Крім того, багато даних вказують, що однією з головних причин інфляції у 2022-2023 роках стали корпоративні прибутки. Енергетичний шок дозволив компаніям отримувати ренту (надприбутки) просто тому, що вони мали дефіцитні активи, а не тому, що вони раптом підвищили продуктивність. Держави повинні виконати свою роль – гарантувати, що кризи не даватимуть вигоду малій групі акціонерів за рахунок решти. Завдяки правильним заходам реагування кризи дають змогу стимулювати реальну економічну діяльність та широкі економічні перетворення.

Наприклад, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер і Рейчел Рівз оголосили політику «нульової терпимості» до маніпулятивного завищення цін, що викликало великий сум у роздрібних торговців бензином. Але важливими є деталі подібних рішень. Британська програма гарантії цін на енергоресурси у 2022-2023 роках (EPG) обмежувала суму, яку сплачували домогосподарства, фактично субсидуючи постачальників, щоб потім спробувати за допомогою податків вилучити надприбутки. Іспанія та Португалія знайшли інший спосіб приборкати інфляцію: вони встановили граничні ціни на газ, що використовується у виробництві електроенергії, таким чином зменшивши надприбутки у джерелі.

Другий підхід (у поєднанні з амбітним розвитком відновлюваної енергетики) виявився ефективнішим. У другій половині 2022 року ціни на електрику в Іспанії були на 57 відсотків нижчими від середньоєвропейських. Сьогодні дорогий газ впливає на ціну електроенергії в Іспанії лише у 15 вісотках випадків порівняно з 89 відсотками в Італії. Коли мета – сприяти сталому зростанню економіки, краще від початку встановити справедливі економічні відносини, ніж допускати накопичення монопольних прибутків, а потім намагатися вилучити їх через податки.

Від енергетичних шоків трясе всю економіку, оскільки нафта та нафтопродукти залишаються ключовими ресурсами у промисловості, транспорті та сільському господарстві. Ситуація ускладнюється тим, що підвищення відсоткових ставок центробанками, а сьогодні це головний інструмент боротьби з інфляцією, лише посилить проблему. Підвищення ставок призведе до подорожчання інвестицій (у тому числі у відновлювану енергетику, де потрібні високі початкові витрати), але ніяк не допоможе усунути причини цієї інфляції на стороні пропозиції.

Крім боротьби зі зміною клімату, зелені інвестиції приносять масу вигод: зростання продуктивності, хороші робочі місця, підвищення рівня життя

Ба більше, підвищаться ставки за держзапозиками, оскільки інвестори врахують у ціні всі ці тенденції. В результаті будуть ще сильніше обмежені такі необхідні держінвестиції в освіту, охорону здоров’я та інфраструктуру. Щоб не потрапити в це хибне коло, уряди повинні перестати так сильно спиратися на центробанки, почавши боротися з інфляцією в її джерелі.

На щастя, зелені інвестиції приносять безліч вигод. Крім боротьби зі зміною клімату, вони створюють побічний ефект – зростання продуктивності, хороші робочі місця, підвищення рівня життя. Якщо все це врахувати, вони повністю окупаються. Буквально минулого тижня незалежний британський кліматичний комітет підтвердив, що кожен фунт, витрачений на наближення до нетто-нульових викидів парникових газів, генерує вартість у розмірі близько 2-4 фунтів, не враховуючи інших широких вигод: повітря чистіше, будинки тепліші, харчування здоровіше.

Нинішня енергокриза дає підприємницьким державам привід для створення потенціалу, інструментів та інститутів, необхідних для забезпечення недорогих товарів першої необхідності, запобігання опортуністичній наживі, стимулювання промислової трансформації. Як зазначав майже 100 років тому Джон Мейнард Кейнс, держава має давати напрям та інвестиції, коли зникає довіра приватного сектору та споживачів. Влада не повинна дозволити новому шоку паралізувати їх. Навпаки, цей шок має підштовхнути їх до рішучих дій, щоб зменшити людські страждання та зайнятися інвестиціями у довгострокову економічну стійкість.

(с) Project Syndicate 2026