Поки війна Росії проти України продовжує сіяти хаос на регіональному та глобальному рівнях, народ України та його союзники демонструють видатну рішучість і хоробрість. Але через майже два роки після початку повномасштабного російського вторгнення стає очевидно, що міжнародне співтовариство може і має допомагати набагато активніше.

Хоча країни «Великої сімки» та уряди інших країн світу виявляють неймовірну щедрість, підтримуючи військові зусилля України, спостерігаються ознаки наростаючої втоми в деяких колах. І, судячи з усього, Росія розраховувала на такий розвиток подій. У грудні США і Євросоюз не змогли зобов’язатися надати Україні ще $100 млрд допомоги, і тому як потенційне рішення знову зазвучала ідея конфіскації російських активів, заморожених західними країнами.

Конфіскація цих активів підвищить моральний дух України і поліпшить її фінансове становище, але влада на обох берегах Атлантики обережна. Як повідомила нещодавно газета The New York Times, вищі американські чиновники побоюються, що створення такого прецеденту відлякає інші країни від розміщення своїх коштів на депозитах у Федеральному резервному банку Нью-Йорка або навіть від їхнього зберігання в доларах.

Лідери «Великої сімки» мають чітко сигналізувати: жодна країна не може так чинити

Однак ті, хто стурбований тим, що уряди інших країн можуть почати тривожитися за свої кошти в США, побоюючись їхньої майбутньої конфіскації, ігнорують кілька ключових моментів. Конфіскація заморожених активів Росії ніяк не вплине на активи, які належать іншим країнам, і вона ніяк не вплине на мотиви урядів, які не планують розпочинати велику війну. Ба більше, якщо західні країни не конфіскують ці кошти, це стане сигналом для урядів, які розв’язують брутальні агресивні війни, що вони можуть порушувати міжнародне право і водночас користуватися всіма його вигодами, щоб уникнути покарання за свої дії. Навпаки, лідери «Великої сімки» мають чітко сигналізувати: жодна країна не може так чинити. Утримуючи інші країни від порушення міжнародного права, подібна конфіскація зіграє роль миротворчого заходу.

Передбачуваний негативний вплив конфіскації російських активів на бажання інших країн зберігати свої кошти у США та Європі (якби такий вплив був реальним) став би очевидним уже на початку 2022 року, коли російські активи було заморожено. Слід зазначити, що жодної втечі капіталів зі США або Європи не спостерігається. Причина цього частково в тому, що у сформованої фінансової системи дуже мало безпечних альтернатив. Якщо припустити, що уряди інших країн справді почнуть боятися зберігати свої активи в США, Європі або Японії, тоді де вони будуть їх зберігати? Навіть якщо заплющити очі на такі проблеми, як контроль за рухом капіталів, чи почуватимуться вони в більшій безпеці, передавши свої гроші на зберігання, скажімо, в китайські фінансові установи?

Європейським і японським фінансовим установам теоретично може бути вигідно, але якщо потенційні «країни-ізгої» вирішать вивести свої депозити зі США, фінансовий ефект буде вкрай малий. Ба більше, багато економістів вважають, що приплив таких капіталів приносить не вигоди, а витрати. Згідно з цією логікою, він призводить до зміцнення валюти, що ускладнює експорт товарів та конкуренцію з імпортом, і в такий спосіб знищує робочі місця.

Росія має понести відповідальність

Так, деякі фінансисти можуть зазнати збитків. Але основна частина коштів, які зберігаються в США, являють собою резерви на депозитах у ФРС, які не приносять прямої вигоди Волл-стріт. Те ж саме стосується Euroclear, бельгійської фінансової установи, в якій зберігається основна частина російських активів.

Є ще один, пов’язаний із попереднім, аргумент проти конфіскації активів: її можна провести тільки один раз, тому що як тільки її буде проведено, жодна країна більше не триматиме свої резерви або інші активи у США чи ЄС. Але навіть якби цей аргумент був правильним, він не переконує: інструмент, який не можна використовувати, є, по суті, марним, а більш слушний час для його використання, ніж зараз, важко знайти.

Нарешті, Росія має понести відповідальність. Хоча Росія не здатна повністю компенсувати Україні всю шкоду, яку вона їй завдала, вона має щонайменше заплатити за фізичний збиток і покрити вартість реконструкції. Коли людина вчиняє правопорушення (діяння, яке завдало шкоди іншій людині), від порушника вимагають виплатити компенсацію. Нерідко проводиться конфіскація активів такої людини, щоб гарантувати повне виконання зобов’язань. Такий самий принцип застосовується і до країн. Хоча зазвичай конфіскація активів є непростим процесом, російський випадок може стати винятком, тому що активи для конфіскації вже заморожені.

Просто безсовісно не використати гроші, які перебувають під західним контролем, щоб допомогти Україні виграти у війні

Правові експерти можуть стверджувати, що надання Києву кредитів і використання заморожених активів як застави є найкращим підходом, оскільки це змусить Росію обирати між виплатою Україні прямих компенсацій і конфіскацією закладених коштів. Але подібні технічні деталі краще залишити на розсуд юристів. Реальність така, що Україні потрібні ці гроші просто зараз, ці гроші перебувають під західним контролем, і просто безсовісно не використовувати їх для того, щоб допомогти Україні виграти у війні, а потім відновитися. Нерозумно очікувати, що платники податків і спонсори в Європі, США та Азії нестимуть витрати на відновлення України, тоді як сама Росія може внести значний (хоча й недобровільний) внесок.

Утім, конкретне використання конфіскованих коштів – це вторинне питання. У той час як 90 відсотків американської допомоги, що виділяється на безпеку України, витрачають усередині США, конфісковані російські активи можна було б використати для підтримки української армії та для фінансування масштабної роботи з відновлення.

Чи треба говорити, що конфіскація заморожених активів Росії не звільнить Захід від обов’язку надавати Україні військову допомогу? Без перемоги не може бути відновлення. Проте той факт, що відновлення України в підсумку може обійтися в $1 трлн, тобто втричі дорожче, ніж вартість російських активів, можливо, пом’якшить тих, хто досі противиться використанню цих коштів для фінансування реконструкції країни.

Звичайно, жодні гроші ніколи не зможуть відшкодувати ті колосальні збитки, яких агресивна російська війна завдала економіці України та її народу. Але заморожені російські активи можна розглядати як перший внесок репараційних платежів, які Кремль рано чи пізно буде змушений виплатити.

Copyright: Project Syndicate, 2024.