У цьому десятилітті довіра до британської політики впала на найнижчий рівень за весь час. Політики в Британії сьогодні — це професія, що викликає найменший рівень довіри серед населення. Всього лише 12 відсотків людей вірять, що політики говорять правду, а це опускає їх у рейтингу нижче агентів нерухомості, керівників рекламних агенцій і журналістів. З 1990-их довіра британців до парламентарів зменшилася вдвічі. Щойно справа доходить до голосування, люди відмовляються брати в ньому участь. 2001 року явка виборців впала до найнижчого рівня та склала 59 відсотків, у порівнянні з 84 відсотками в середині ХХ століття. Більшість населення вважає, що нині система не враховує їхні інтереси і не дає їм того, чого потребують, а люди, найвіддаленіші від влади та різноманітних можливостей, довіряють системі найменше.

Чи є в цьому й хороші новини? Власне, громадськість Британії досі вірить у ідеали демократії, навіть якщо реальність не відповідає їхнім очікуванням. 88 відсотків британців усе ж вважають, що демократія — це найкраща форма правління, при чому переважна більшість населення переконана, що жити в країні з демократичним устроєм важливо. Така думка також відображає настрої населення інших європейських країн. Люди прагнуть мати більший вплив і більше брати участь у демократичних процесах, а надто на рівні громад. Отже, наш нинішній підхід до політики, можливо, становить проблему, проте демократія цілком може стати її рішенням.

Що можна зробити?

Варто замислитися над тим, як вбудувати демократичні інновації в систему представницької демократії, щоб підсилити найкращі якості та зміцнити слабкі сторони. Для цього ми повинні вийти за межі традиційних демократичних функцій, себто голосування, контакту з обраними представниками й онлайн-консультацій, якщо пощастить, і вигадати нові способи залучення представників громадськості до процесу прийняття рішень.

На відновлення довіри до політики підуть роки. Зусиль однієї особи, політичної партії або втручання політики не достатньо. Що б ми не вигадали: досконалішу систему голосування, більш справедливе представництво чи політичну освіту — потрібна низка підходів для того, щоб досягнути змін. Людина у осерді творення політики є частиною цих змін. В організації “Involve” ми бачимо, який значний вплив на політику може мати залучення людей з усіх верств населення й на тих, хто до неї вже залучений, а також відновити довіру між політиками та громадянами.

Чи є кращий спосіб допомогти політикам вибудувати довіру, ніж бути разом із звичайними людьми, надавати їм дещицю влади приймати рішення?

Способів залучити людей до процесу прийняття рішень існує чимало. Можливо, ви чули про громадянські збори, дистанційний діалог або спільне виробництво. Проте ідея, як показати реальні рішення звичайним людям і зробити так, щоб їхня реакція була відображена в політиці, програмах і послугах, є важливішою за конкретний метод. Це означає визнати, що звичайні люди є експертами та мають чималий життєвий досвід — а часто знаються на багатьох інших речах — і цей досвід слід використовувати. Пропонуючи простори для участі, діалогу та обговорень, такі як бюджет участі, Pop Up Демократія та Світове кафе, ми можемо зміцнити довіру до політики й демократії, одночасно приймаючи набагато кращі рішення. Рішення, що відображають істинні потреби, вподобання й прагнення представників громадськості.

«Дорадча демократія» об’єднує звичайних людей, які визначають сильні та слабкі сторони певних рішень і шукають точки дотику, щоб дійти одного спільного висновку. Вона підкріплюється ідеєю про те, що політичні рішення мають стати результатом відвертої та поміркованої дискусії між представниками громадськості. Цей процес може допомогти відповідальним людям ухвалювати складні рішення, а надто ті, що передбачають компроміси або проблеми, що поляризують суспільство. Як приклад можна навести Суд присяжних у Джерсі, що вирішує питання отримання дозволу на евтаназію. Саме цей суд уперше запросив групу представників громадськості зібратися та вислухати, вивчити та обговорити питання надання дозволу на евтаназію. 78 відсотків присяжних проголосували за те, щоб у Джерсі було дозволено застосовувати евтаназію. Через п’ять місяців парламент у Джерсі став першим на Британських островах, де було прийнято «принципове» рішення дозволити застосування так званої асистованої смерті.

Подібні процеси підвищують довіру громадськості, оскільки люди отримують можливість впливати на життя громади, а також усвідомлюють, що стають частиною механізму прийняття рішень разом із органом влади, що є рушійною силою змін. Вони починають довіряти системі. Таким чином, демократичні інновації підвищують легітимність не лише окремого процесу прийняття рішень, але й тих, хто ці рішення приймає. Чи є кращий спосіб допомогти політикам вибудувати довіру, ніж бути разом із звичайними людьми, надавати їм дещицю влади приймати рішення?

Збалансувати шкалу нерівності

Ні для кого не секрет, що політична система надає перевагу тим, хто має більше привілеїв і статків. Зростання нерівності серед населення багато хто пов’язує з руйнуванням демократії. У Великій Британії податковий тягар лягає на плечі найбідніших верств населення, а вони, в свою чергу, найменше схильні брати участь у політичному житті. Щоб змусити демократичну систему працювати на вас, потрібен час, енергія, ресурси і правильне знання, а сьогодні це розкіш. Колегіальна й дорадча демократія виходить за межі тих, хто вже працює в системі. Один із способів зробити це — це переконатися, що учасники отримали винагороду за час, який віддають цьому процесу, в розмірі, що відповідає щонайменше прожитковому мінімуму у Великій Британії.

Ми знаємо, що малозабезпечені та знедолені групи населення стикаються з більшими перепонами у доступі до демократичної системи. Щоб виправити цей дисбаланс влади, нам потрібен цілеспрямований підхід. Проте це одна частина. Потрібно боротися з соціальною та економічною нерівністю, а також створювати альтернативні способи залучення в демократичну систему. Нам потрібно достукатися до зневіреної, відстороненої і часто мовчазної більшості населення, що часто не бере участі у традиційних засобах, аби мати справді представницьку демократію. В рамках нинішньої системи підірвано довіру саме цих людей.

Нам варто побудувати спільноту практики демократичних інновацій за принципом «знизу догори» й створити кроссекторальні мережі, що об’єднують людей, які беруть участь у житті громади

Радикально змінити те, як ми творимо демократію, — це масштабна й складна робота, проте останніми роками ми спостерігаємо зростаючий інтерес до впровадження демократичних інновацій. Однак, кепські процеси залучення можуть бути гіршими, ніж їхня повна відсутність. Діяльність «на відчепись», бар’єри участі, символічні процеси без чіткого рішення вплинути — або без інформування громадськості про те, що відбулося і чого не відбулося в результаті — можуть іще більше підірвати довіру до політики та демократії.

Рецепт успіху, по-перше, — це допомогти політикам ефективно залучати громадськість до процесу прийняття рішень. Ось чому варто побудувати спільноту практики демократичних інновацій за принципом «знизу догори» й створити кроссекторальні мережі, що об’єднують людей, які беруть участь у житті громади.Ми повинні надавати пріоритет розбудові потенціалу всередині та поза межами інституцій і створювати потужну доказову базу тематичних досліджень та передового досвіду, щоб допомогти особам, які приймають рішення, спробувати, протестувати та обмінятися досвідом залучення громадськості на практиці.

По-друге, політики мають довіряти людям, а також запозичити мужність у країн, де якісне залучення громадськості було здійснено раніше, наприклад, у Шотландії, Ірландії, німецькомовному регіоні на сході Бельгії та на Тайвані. Тоді ми матимемо політику, що відчуватиме приналежність до народу, з формулюванням «ми всі» радше ніж «ми і вони». Якщо хочемо запровадити або змінити культуру демократії, то на це потрібен час, я не маю ілюзій, що це станеться за одну ніч. Але у нас є чітке бачення майбутнього, яке ми хочемо бачити. Політика «зламалася», проте не безповоротно. Саме демократія має інструменти, щоб це виправити.

Переклад з англійської Ірини Савюк