Проблеми, що їх нині має Європа, очевидні: захиталися підвалини, на яких Європейський союз збудував мир і процвітання. Його економіка не здатна витримувати дедалі жорсткішу  конкуренцію, геополітична нестабільність зростає, а залежність ЄС переросла у вразливість. Як орієнтуватися в цих (нових) реаліях? Щоб відповісти на це гостре запитання, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн доручила колишньому прем’єр-міністрові Італії Маріо Драґі знайти ключ до стабільного, конкурентоспроможного Європейського союзу.  

Драґі був дуже прямий, коли презентував свою доповідь про майбутнє європейської конкурентоспроможності в понеділок, 9 вересня: «Уже пора діяти. Або ми працюємо, або прирікаємо ЄС на повільну агонію».

Різниця в рівні ВВП ЄС і США (в постійних цінах) збільшилася з 17 відсотків в 2002 році до 30 відсотків в 2023-му.

Драґі, колишній голова Європейського центрального банку, свого часу зумів врятувати євро, чітко виступивши проти спекуляцій на фінансових ринках. Тепер він презентує своє 400-сторінкове бачення стабільного й конкурентоспроможного Європейського союзу, описуючи конкретні невідкладні заходи. Пропозицій стільки, що стає очевидно: простого рішення багатогранних проблем Європи не існує. Але цей виступ можна – і треба – сприймати як тривожний.

«Ми не зможемо одразу стати лідером нових технологій, взірцем екологічної свідомості та незалежним гравцем на світовій арені. Ми не зможемо фінансувати нашу соціальну модель. Нам доведеться зменшити деякі, якщо не всі, амбіції», – Драґі наводить кілька економічних показників, щоб довести те, що і так добре відомо: ЄС пасе задніх і більше не може розраховувати на сприятливу глобальну кон’юнктуру. Низька продуктивність праці призвела до зниження темпів зростання реальної заробітної плати, а різниця в рівні ВВП ЄС і США (в постійних цінах) збільшилася з 17 відсотків в 2002 році до 30 відсотків в 2023-му.

Менше говорити, більше слухати

Цей звіт виявився дуже своєчасним на початку нової каденції Європарламенту і Єврокомісії, оскільки він може правити за список завдань для новостворених інституцій. Фон дер Ляєн зараз займається написанням рекомендаційних листів для нових комісарів, і вже підтверджено, що буде окремий комісар з питань конкурентоспроможності. Проте поки що невідомо, як саме конкретні пропозиції буде втілено в життя (і чи буде взагалі). Зрештою, ЄС більше не потрібні докази того, що він пасе задніх, а потрібна політична воля до змін.

Звіт Драґі – це запит на справжню європейську промислову політику, яка має поєднувати політику конкурентну і торговельну. Стратегія цієї нової промислової політики стоїть на трьох стовпах – інновації, декарбонізація, безпека – і охоплює широкий спектр галузей, від автомобільної та комп’ютерної до фармацевтичної та оборонної (і це лише деякі з них). Проблема в тому, що промислова політика розділена між державами-членами і навіть всередині самих інституцій ЄС, що ускладнює розробку узгоджених стратегій.

Торгівля та економічна безпека також входять до цього туго набитого пакета пропозицій. Драґі вважає, що ЄС на правильному шляху, наприклад, завдяки стратегії економічної безпеки або зусиллям з подальшого розширення мережі двосторонніх і преференційних торговельних угод, особливо з країнами, багатими на ресурси, для забезпечення безпеки поставок. Крім того, він хотів би побачити «переосмислення»: замість «загальних підходів до торгівлі» потрібен «ретельний аналіз кожного конкретного випадку», щоб повністю узгодити торговельну політику з промисловою політикою ЄС. Це також стосується захисних заходів і міри відкритості до торговельних партнерів в конкретних секторах. Ба більше: ці заходи мають відповідати загальній меті підвищення продуктивності [праці] в ЄС.

Для збільшення фінансування оборонного сектору Драґі радить зняти обмеження, встановлені Європейським інвестиційним банком і таксономією ЄС

Незважаючи на це, угоди, укладені в минулі роки, свідчать, що країни не чекають на Європейський союз і що ЄС більше не ексклюзивний партнер. Безперечно, потрібен надійний ланцюжок поставок, але це неможливо без привабливої пропозиції, включно з відповідними інвестиціями в країнах-партнерах. Їхні претензії та бажання добре відомі: це і кращий доступ до ринків, і розвиток промисловості, і створення доданої вартості у власній країні. Якщо ЄС хоче укладати торговельні угоди в наступному законодавчому періоді, він має менше говорити і більше слухати.

Що стосується оборони, тут Драґі не виявив практично нічого, що не було би вже відомо. Європейська оборонна промисловість занадто фрагментована, щоб задовольнити попит на потужності та інновації, який виник після нападу Росії на Україну. Маючи короткострокові потреби, європейські держави дедалі частіше витрачають гроші на закупівлі з-за меж ЄС замість інвестувати в європейську оборонну промисловість. Так вони втрачають шанс об’єднати ресурси й консолідувати технологічну і промислову оборонну базу ЄС.

Для подолання структурних недоліків Драґі закликає запровадити Європейську стратегію оборонної промисловості і Європейську програму оборонної промисловості, оприлюднені в березні цього року. В довгостроковій перспективі він пропонує транскордонну інтеграцію оборонної промисловості з міркувань масштабу, стандартизації та оперативної сумісності. Але сумнівно, що держави-члени будуть готові відмовитися від національних компаній заради консолідації оборонно-промислової бази ЄС. Для збільшення фінансування оборонного сектору Драґі радить зняти обмеження, встановлені Європейським інвестиційним банком і таксономією ЄС. Ця пропозиція, як наголошено в звіті, передбачає навіть провокаційні підходи.

Найбільш контраверсійна з тем звіту – фінансування

Найбільш контраверсійна з тем звіту – фінансування. Для досягнення цілей, сформульованих у звіті, потрібні додаткові щорічні інвестиції щонайменше в 750-800 млрд євро. Це, між іншим, як мінімум 4,4 відсотка ВВП ЄС. Для порівняння: інвестиції за Планом Маршалла були еквівалентні 1-2 відсоткам ВВП країн-реципієнтів. Мобілізації тільки приватного капіталу недостатньо для задоволення цієї фінансової потреби; зміцнення Союзу ринків капіталу було би краплею в морі. За словами Драґі, випуск спільних боргових зобов’язань, як показує досвід застосування інструменту відновлення Next Generation EU, є обов’язковим наступним кроком. Для цього потрібні міністри фінансів, готові до подальшої інтеграції та інвестування в майбутнє Союзу. 

Необхідна безпрецедентна єдність. Чи призведе виступ Драґі до пробудження? Після публікації звіту поки що не було жодної позитивної реакції держав-членів [ЄС]. Це можна зрозуміти, адже координація політики на рівні ЄС вимагатиме від держав-членів відмовитися від частини своїх повноважень. Рішення є. Урсула фон дер Ляєн представить Європарламенту свою пропозицію щодо портфелів і структури нової Комісії в Страсбурзі наступного вівторка.

Звіт Драґі – це запрошення можновладців до участі. Але остаточне рішення повинні ухвалити самі держави-члени, обравши шлях: реформи і подальша інтеграція чи повільний і неухильний занепад Європи. 

Переклад з англійської Дар’ї Прусенко