Поїздка лідера Північної Кореї Кім Чен Ина на російський Далекий Схід стала його першим виїздом за кордон після пандемії COVID-19. Там він зустрівся з президентом Росії Владіміром Путіним, щоб обговорити військову співпрацю. Путіна цікавлять передовсім північнокорейські артилерійські боєприпаси, які терміново потрібні для продовження війни проти України. У династії Кімів їх, а також інших конвенційних боєприпасів, найімовірніше, вдосталь. Своєю чергою, Північна Корея з її амбітними атомними, ракетними та супутниковими програмами прагне російських технологій. Чи буде військова співпраця й коли саме, наразі можна тільки здогадуватись. Путін говорив про її «можливість». Північна Корея була однією з п’яти країн, які 2022 року проголосували проти резолюції ООН, що осуджувала напад Росії на Україну. Тепер уряд Пхеньяна, ізольований від більшої частини світу, висловив солідарність з Росією в «її боротьбі за суверенітет і безпеку». Чи переросте це в угоду між ізгоями? В будь-якому разі свою вигоду отримають обидва режими.  

Програма візиту Кіма була, можна сказати, просвітницька. Путін прийняв його на космодромі «Восточний» у Сибіру. Після зустрічі з Путіним міністр оборони Росії Сєрґєй Шойґу показав північнокорейському диктатору на військовому аеродромі під Владивостоком надзвукові винищувачі сучасної конструкції, придатні також для транспортування ядерної зброї. До речі, ракети типу «Кінжал» теж можна оснастити як звичайними, так і ядерними боєголовками. Також Кім у супроводі Шойґу відвідав Владивосток, де базується Тихоокеанський флот Росії з атомними підводними човнами у складі. Путін не дав жодних зобов’язань щодо постачання зброї Північній Кореї; навпаки, він навіть пообіцяв дотримуватися санкцій ООН, що включають заборону на постачання зброї та військових технологій. Але, з огляду на вторгнення в Україну, Москві навряд чи повірять. Путін швидко забуде, що обіцяв, якщо це буде в його інтересах. Візит Кіма означає подвійний виклик: Росія може закрити дефіцит боєприпасів у війні проти України, а Північна Корея – отримати довгострокову підтримку своїх ядерних, ракетних і супутникових програм. Отже, ймовірне поглиблення співпраці – безпрограшна ситуація для обох сторін.

Очевидно, що нині співпраця знову відповідає військово-стратегічним інтересам і Росії, і КНДР

Відносини між Росією (початково – Радянським Союзом) і Північною Кореєю надзвичайно строкаті та небезпроблемні, з численними злетами й падіннями. Очевидно, що нині співпраця знову відповідає військово-стратегічним інтересам і Росії, і КНДР. Радянський Союз як окупаційна влада після Другої світової війни був найближчим союзником Північної Кореї. Ядерна співпраця почалася ще в 1960-х роках. СРСР допоміг корейцям створити центр ядерних досліджень і побудувати дослідницький реактор, який було введено в експлуатацію в 1967 році. До 1973-го Радянський Союз постачав паливні стрижні. На першому етапі переговорів з контролю над озброєннями, на початку 1980-х років, США і Радянський Союз доклали зусиль до того, щоб переконати Північну Корею приєднатися до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї і забезпечити проведення інспекцій Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ). Радянський Союз (і потім Росія) також неодноразово вимагав зупинки північнокорейської ядерної програми.

Внаслідок радикальних політичних реформ Горбачова та розпаду Радянського Союзу російсько-північнокорейські відносини також зазнали фундаментальних змін. Горбачов скоротив військову допомогу, промислове співробітництво, постачання харчових продуктів та енергоносіїв майже до нуля. Неспроможність Північної Кореї сплатити торгові борги Москві викликала політичну напруженість. На цьому етапі відбулося несподіване зближення Радянського Союзу з Південною Кореєю, з якою він до того перебував у стані війни. Після розпаду СРСР уряд Єльцина дозволив пакту безпеки з Північною Кореєю закінчитися і не доклав жодних зусиль до його поновлення. З розпадом мережі відносин між соціалістичними державами Північна Корея втратила наріжний камінь свого економічного існування.

Міжнародний тиск змусив ізольований режим піти на поступки в ядерній та ракетній програмах

Наприкінці 1990-х років Москва переглянула свої відносини з обома корейськими державами і дійшла висновку, що, по-перше, не всі надії на співпрацю з Південною Кореєю справдились, по-друге, російські інтереси не було враховано в «Домовленості». В цій угоді 1994 року США пообіцяли Північній Кореї економічну допомогу. Міжнародний тиск змусив ізольований режим піти на поступки в ядерній та ракетній програмах. Президент Путін здійснив широко розрекламований візит у Пхеньян у 2000 році та прийняв Кім Чен Іра, тодішнього правителя і батька нинішнього, в Москві в 2001 і 2002 роках з метою поліпшення відносин між країнами. Кім Чен Ір до Москви теж не летів, а кілька днів їхав поїздом.

Росія може вважати своїм успіхом те, що 2003 року її нарешті включили як партнера до так званих шестисторонніх переговорів про денуклеаризацію КНДР разом з Китаєм, США, Північною і Південною Кореями та Японією. На цих переговорах Росія наполягала на поступках з боку США, а також на припиненні північнокорейської ядерної програми. Однак Москва не висунула відмову від ядерної програми як умову своєї економічної співпраці з КНДР та запропонувала постачання газу, субсидованого Південною Кореєю, для подолання енергетичного дефіциту. У 2006 році Північна Корея погодилася відродити консорціум з розширення та модернізації залізничної лінії між Росією та Північною Кореєю (можливо, навіть до Південної Кореї). Співпрацю було раптово зупинено, коли Північна Корея провела своє перше випробування ядерної зброї в жовтні 2006 року. Тоді Рада Безпеки ООН ухвалила резолюцію, підтриману навіть Китаєм і Росією, про запровадження всеосяжних санкцій, які діють і досі.

Поглиблення зв’язків між Росією та КНДР може послабити вплив Пекіна на уряди обох країн

Цікаво також, що Кім поїхав спочатку в Росію, а не в Китай. Саме Китай – єдиний, хто протягом багатьох років надавав Північній Кореї економічну допомогу та політичну підтримку. Поглиблення зв’язків між Росією та КНДР може послабити вплив Пекіна на уряди обох країн. У липні міністр оборони Росії запропонував провести спільні військові маневри між Китаєм, Росією і Північною Кореєю на противагу тристоронній співпраці США, Південної Кореї і Японії. Уряд Китаю відреагував стримано. Така політика підважила би власну критику Китаю на адресу «блокової політики» США. Китай знову намагається балансувати. Тривалий час пріоритетом Пекіна була денуклеаризація Північної Кореї. Була надія, що Китай, використавши свій вплив на уряд, зможе схилити Пхеньян до припинення ядерної програми.

Пол Генле, американський експерт з питань безпеки, який вів невдалі переговори про ядерне роззброєння Північної Кореї від імені уряду Буша з 2007 до 2009 року, висловив свою думку в інтерв’ю New York Times від 16 вересня 2023 року: «Тоді ми були зосереджені на денуклеаризації, а геополітика була на другому плані. Тепер навпаки». Іншими словами, тепер Пекін будує все довкола геополітичної конкуренції між США і Китаєм. Зближення Москви і Пхеньяна може мати значний ефект.

Переклад з німецької Дар’ї Прусенко