Відеоролик одного з американських каналів про спорт показує нам нову історію, буквально «літню казку»: команда США грає проти команди Бразилії. На останній хвилині американські хлопці забивають гол і США здобувають звання чемпіонів світу. Щиро кажучи, це малоймовірне футбольне диво, проте саме про це, ймовірно, мріє Трамп. Для американського лідера чемпіонат світу з футболу є можливістю переключити увагу з власних невдач. Його популярність у Сполучених Штатах, особливо через війну з Іраном, яку він розпочав, впала до найнижчого рівня, а рейтинг схвалення становить усього 37 відсотків. На проміжних осінніх виборах до Конгресу республіканцям загрожує поразка.

У 2017 році, коли США подали заявку на проведення чемпіонату світу й президентом був Барак Обама, США вважали себе прикладом для світу у питаннях захисту прав людини. Варто зауважити, однак, що вже тоді така самооцінка викликала сумніви. Коли Трамп був на посаді вперше, це ще могло бути правдою. Він активно лобіював ідею проведення масштабного футбольного турніру у Сполучених Штатах разом із Канадою та Мексикою. З обома державами тоді підписали угоду про вільну торгівлю.

Відтоді світ змінився, і Трамп, проводячи руйнівну політику, що систематично порушує права людини та народів як у межах держави, так і за її межами, сприяв цьому. Європа, а надто Німеччина, втратила авторитет, оскільки майже не коментує випадки порушення міжнародного права з боку США і майже не чинить опору, бо не хоче дратувати Трампа. Це очевидно й напередодні чемпіонату світу. Турнір незабаром розпочнеться, проте довкола панує незвична тиша. Немає дискусій про бойкот, не чути закликів міжнародної спільноти до президента Трампа, натомість чинний президент ФІФА Інфантіно промовляє красиві слова про те, що він мріє про «найінклюзивніший чемпіонат світу в історії».

Про внутрішньо- та зовнішньополітичну ситуацію за президентства Трампа анічичирк. При цьому список проблем ФІФА надзвичайно довгий. З одного боку, жорстока та расистська імміграційна політика. Відколи Трамп став президентом, з країни депортували вже до півмільйона людей. Саме Трамп перетворив імміграційну поліцію ICE на підрозділ, який діє жорстоко та безпринципно, сіє паніку, працює поза межами законних процедур і нерідко вдається до насилля, що призводить до смертей.

Навряд чи Трампу вдасться використати чемпіонат світу, щоб відвернути увагу від війни з Іраном

З іншого боку, маємо агресивну зовнішню політику. На початку року США викрали очільника Венесуели Ніколаса Мадуро, тепер посилюють погрози на адресу Куби. 28 лютого Трамп, якого в грудні 2025 року нагородили спеціально вигаданою для нього Премією миру ФІФА, спільно з Ізраїлем розпочав війну проти Ірану. Ця війна прямо порушує засади міжнародного права. Бойові дії вже забрали життя понад 3300 цивільних осіб, відомо про 26 тис. поранених, а також значні руйнування. Режим Ірану пережив напад, запроваджує жорсткі репресії всередині країни та демонструє силу за її межами. В той самий час Тегеран заявив про намір взяти участь у чемпіонаті світу. Зрештою, Іран першим з азіатської групи кваліфікувався на чемпіонат світу.

Очевидно, що керівництво Ірану охоче використало б участь у чемпіонаті світу для проведення пропаганди. Погрожуючи суворими санкціями, керівники намагатимуться запобігти протестам гравців збірної, які в минулому відмовлялися виконувати національний гімн. Під час чемпіонату світу варто очікувати масштабних протестів. Іран має зіграти два матчі в Лос-Анджелесі, де мешкає до 700 тис. осіб, які є найчисленішою іранською діаспорою у світі й серед іранців у вигнанні називаються «Лос-Тегеранжелес». Тому здається малоймовірним, що Трамп зможе використати чемпіонат світу, щоб змусити забути про війну з Іраном. Ця тема наздожене турнір так само, як і жорстка міграційна політика.

Ситуація зараз виглядає абсурдно: скоро розпочнеться чемпіонат світу в країні-члені ФІФА, що здійснила напад на іншу країну-члена ФІФА і у кращому разі перебуває лише за крок від продовження війни, навіть попри нестабільне перемир’я. За три тижні до початку турніру іранська збірна та її тренерський склад не мали гарантованого дозволу на в’їзд до США, а тому їхню базу на час чемпіонату розташували в Мексиці.

Згідно зі статутом ФІФА, світовий футбол повинен бути «аполітичним», проте реальність у цьому випадку геть інша. У 2018 році проведення чемпіонату світу в Росії викликало суперечки, адже країна могла використати турнір, щоб вийти з міжнародної ізоляції після окупації Криму 2014 року, що суперечить міжнародному праву. Крім того, фіксувалися критичні оцінки щодо праці іноземних робітників, у тому числі з Північної Кореї. З 2022 року Росія виключена з чемпіонату світу через свою агресивну війну проти України. Напередодні чемпіонату світу в Катарі 2022 року критика була ще гострішою, ніж у 2018-му. У невеликій пустельній країні понад два мільйони трудових мігрантів гарували в умовах, які подекуди викликали жах. Значна частина з них була зайнята на будівельних об’єктах і в сфері послуг, пов’язаних із проведенням чемпіонату світу. Як і російські організатори чотири роки тому, Катар нічого не хотів чути про цінності, різноманіття та права людини. Численні вболівальники відвернулися від турніру, фан-клуби активно підтримували заклики до бойкоту, тоді як Німецький футбольний союз (DFB) та УЄФА під тиском ФІФА вирішили не суперечити міфу про «аполітичний чемпіонат світу».

Не маючи гарантій безпеки, вболівальники з Європи також можуть опинитися під прицілом американської імміграційної політики

Напередодні чемпіонату світу великі правозахисні організації, що об’єдналися в альянс Sport and Rights Alliance, б’ють на сполох. Вони вимагають забезпечити захист від репресій, стеження та дискримінаційних правил в’їзду вболівальникам, працівникам і журналістам. Вболівальники по всьому світу, а також уряди їхніх країн всерйоз занепокоєні тим, що може статися під час поїздки на чемпіонат світу до США. Нові правила, які вимагають при в’їзді розкриття інформації про діяльність у соціальних мережах за останні п’ять років, ще не набрали чинності. Проте окремих мандрівників, імовірно, вже відмовляли від поїздки через їхню позицію. Громадяни різних країн вже давно фактично не мають шансів отримати візи для відвідування США. З початку року це стосується ще чотирьох країн, які беруть участь у чемпіонаті світу: часткові обмеження діють для Сенегалу та Кот-д’Івуару, повна заборона на в’їзд для Гаїті та Ірану.

Усе це суперечить зобов’язанням у сфері прав людини, що, згідно зі статутом ФІФА, повинні взяти на себе країни, які проводять чемпіонат світу з футболу. Насправді чемпіонат світу в США мав би стати першим, на якому всі міста-господарі мали б представити «План дій з прав людини». У США, за невеликим винятком, цього не сталося. Оцінюючи ризики, ЄС та Європейська футбольна асоціація УЄФА не можуть заплющувати на це очі, а повинні відкрито говорити про недоліки. Європа повинна використати цю спортивну подію, щоб змусити Трампа відмовитися від постійних погроз та агресії стосовно інших держав.

Складно пригадати інший чемпіонат світу, який був би настільки політизованим, як цей. Поки що країни ЄС та уряд Німеччини не отримали запевнень, що вболівальники з усього світу зможуть безперешкодно в’їхати до США та що буде дотримано свободи слова. Тим часом ФІФА варто було б згадати про статути, які, власне, і мають це гарантувати. Без чітких гарантій, що свобода слова, право на демонстрації та свобода пересування будуть поважатися, вболівальники з Європи також можуть незабаром опинитися під прицілом імміграційної політики США. А й без того сильно підірвана довіра до Європи, ймовірно, ще більше постраждає, якщо знову робити вигляд, ніби це «аполітичний» чемпіонат світу.

Переклад з німецької Ірини Савюк