Інтерв’ю провела Ольга Васильцова

Багато спостерігачів називали президентські вибори в Республіці Молдова передбачуваними і без особливої інтриги. Але результати вчорашнього голосування все-таки принесли сюрпризи. Які ключові чинники, на вашу думку, вплинули на підсумки голосування?

Очікувалася перемога Маї Санду в першому турі – так і сталося. Як і передбачалося, через два тижні їй доведеться боротися в другому турі проти Олександра Стояногло, який посів друге місце. Однак несподіваним для багатьох стали результати паралельного референдуму щодо закріплення в Конституції норми про інтеграцію в ЄС: тривалий час здавалося, що більшість молдаван виступила проти. Але тільки під ранок ситуація змінилася – голоси діаспори виявилися вирішальними. Молдавани, які проживають у США, забезпечили закріплення курсу на вступ до ЄС у Конституції.

Характер і зміст поправок до Конституції були сприйняті громадянським суспільством вельми критично

Мая Санду пішла на великий ризик, пов’язавши своє переобрання з референдумом. Особисто для неї це окупилося. Але переконання, що голоси розділилися практично порівну, залишиться. Важливо зазначити, що сам референдум був не стільки про ЄС, скільки про Конституцію. А внесення змін до Основного закону Молдови, в якому гарантовано її нейтралітет, – дуже чутлива тема. Характер і зміст поправок до Конституції були сприйняті громадянським суспільством вельми критично. При цьому сам референдум для процесу вступу до ЄС не був необхідний. У результаті поляризацію в молдавському суспільстві з питання інтеграції до ЄС не подолано: Санду не змогла створити коаліцію для західної інтеграції, яка б охоплювала різні політичні табори.

Як проходило голосування всередині країни та за її межами?

Здебільшого спокійно. Надійшло мало повідомлень про фальсифікації або інциденти на виборчих дільницях, що було несподівано на тлі застережень президента в ніч виборів про кампанію з дестабілізації, яку проводять «злочинні елементи» спільно з Росією. Напружена ситуація була в Росії, де для молдаван відкрили лише дві дільниці в Москві, що призвело до довгих черг. Уряд Молдови пояснив скорочення кількості виборчих дільниць у Росії «міркуваннями безпеки». За даними 2021 року, в Росії перебуває близько 350 тис. молдаван, хоча ніхто точно не знає, скільки з них покинули країну після початку російської війни проти України. В Італії було відкрито 60 дільниць, у Німеччині – 26, у США – 17. Загалом із мільйона молдаван, які проживають за кордоном, проголосувало приблизно 240 тис. осіб. Приблизно 15 відсотків від 1,5 млн усіх тих, хто проголосував, були з-за кордону.

Під час президентської кампанії жоден із кандидатів не говорив про приєднання до Євразійського економічного союзу і ніхто не виступав проти європейської інтеграції країни. Чи означає це, що війна в сусідній Україні остаточно змістила політику Молдови в бік проєвропейського консенсусу?

Дійсно, на сьогодні вступ до Євразійського економічного союзу більше не обговорюється. Але альтернатива нейтральній політиці, що балансує між ЄС і Росією, як і раніше, є актуальною. І опозиційні кандидати апелювали до цієї традиції. Негласно вони обіцяли поліпшення відносин із Москвою, що, своєю чергою, має призвести до зниження цін на енергоносії та полегшити доступ молдавським товарам на російський ринок.

Економічні показники уряду Санду вельми неоднозначні – звісно, здебільшого з об’єктивних причин, таких як війна в Україні та пандемія COVID-19.  Але коли людей хвилюють інфляція, безробіття і низькі зарплати, їхня сприйнятливість до російської дезінформації зростає. До того ж дехто задається питанням, чи можна було використати західні засоби допомоги ефективніше. Адже європейський курс має приносити реальні поліпшення в житті людей.

Росія намагалася вплинути на результати виборів через деяких кандидатів. Чи вдалою була її стратегія?

Судячи з усього, Росія діяла в союзі з молдавським олігархом-втікачем Іланом Шором. Кандидати, яких підозрюють у прямому контролі з боку Шора, набрали менше ніж 5 відсотків голосів кожен. Але перемога цих кандидатів не була метою: Москва і Шор прагнули посіяти хаос, змусити Санду брати участь у другому турі й зірвати референдум щодо ЄС. У цьому вони частково досягли успіху. Проте основна боротьба відбудеться на парламентських виборах 2025 року, адже Молдова є парламентською республікою. Є підстави вважати, що нинішні вибори були лише пробним випробуванням. Тому говорити про успіх чи невдачу російської стратегії поки що зарано.

Як ви оцінюєте роль таких зовнішніх акторів, як ЄС і США, у цьому виборчому процесі?

ЄС і США відкрито підтримували чинного президента, що особливо проявилося в пакеті допомоги ЄС на суму 1,8 млрд євро, про який Урсула фон дер Ляєн оголосила за півтора тижні до виборів під час візиту до Кишинева. Хоча мотивом тут є підтримка крихкої молдавської демократії, багато хто в країні розцінює таке втручання як односторонню підтримку Санду та її партії PAS. Драматизація виборів глави держави (повноваження якого обмежені) як вирішальної битви між Сходом і Заходом підриває довіру багатьох молдаван до західних держав як захисників демократичних принципів.

Які ваші прогнози на другий тур? Що ви можете сказати про суперника Маї Санду?

Санду залишається фаворитом другого туру, але багато чого залежатиме від того, які рекомендації дадуть своїм прихильникам кандидати, які програли.

Оскільки парламент формує уряд, попереду можуть бути неспокійні часи

Друге місце посів Олександр Стояногло – незручний опонент для Санду. Не тільки через його помірковану поведінку, а й через те, що його було знято з посади генерального прокурора за часів Санду 2021 року, а Європейський суд із прав людини 2023 року ухвалив, що його право на справедливий розгляд було порушено. Він символізує проблеми нинішньої влади в дотриманні принципів верховенства права в боротьбі з політичними супротивниками всередині й поза країною. Стояногло має потенціал об’єднати протестні голоси проти Санду.

Чи можна очікувати, що найближчим часом політична ситуація в країні стабілізується і будуть просуватися реформи?

Передвиборчі періоди, як правило, не сприяють реформам, а часу до наступних парламентських виборів – не пізніше 11 липня 2025 року – залишається мало. Ба більше, вони можуть відбутися і раніше, якщо PAS захоче використати можливий успіх Санду в другому турі на свою користь. Оскільки парламент формує уряд, попереду можуть бути неспокійні часи: Росія та молдавські олігархи у вигнанні продовжуватимуть спроби мобілізувати свої сили. Важливо, щоб у боротьбі з дестабілізацією ззовні політична культура Молдови не делегітимізувала будь-яку опозицію уряду як «проросійську».